Перш за все, необхідно зазначити, що зазвичай, потреба у внесенні грошових сум та цінних паперів на депозит нотаріусу виникає з відносин пов’язаних з виконанням зобов’язань.
Даний спосіб виконання зобов’язання на даний час є дуже актуальним, адже ситуацій, в яких особа позбавлена можливості добросовісно і без перешкод виконати своє зобов’язання, дуже багато і саме внесення грошових сум та цінних паперів на депозит нотаріусу є можливістю вирішення такої проблеми.
Наприклад, у ситуації коли, при укладеному договорі купівлі-продажу нерухомого майна, покупець не може виконати свого обов’язку по його оплаті, через те що гроші постійно повертаються з банківського рахунку продавця. Дану ситуацію додатково ускладнює той факт, що продавець ухиляється від контакту з покупцем, у зв’язку з чим останній не може самостійно врегулювати проблему і обов’язок покупця залишається не виконаним.
Ще одна ситуація, коли під час діючого договору оренди приміщення, орендоване приміщення було продано новому власнику, який не поспішає переукладати договір оренди та з буд-яких причин ухиляється від приймання орендної плати, чим позбавляє орендаря можливості виконати свій обов’язок по сплаті орендної плати, що може потягнути за собою негативні наслідки для орендаря передбачені договором та законом.
В таких випадках та в багатьох інших , внесення грошових сум та цінних паперів на депозит нотаріусу є не тільки способом виконання зобов’язання, а й захистом від несприятливих наслідків за їх не виконання.
Наведені відносини регулюються Порядком «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (далі - Порядок), Законом України «Про нотаріат», а також Цивільним кодексом України зі змінами.
Відповідно до ст.85 Закону України «Про нотаріат», нотаріус у передбачених законодавством України випадках приймає від боржника в депозит грошові суми і цінні папери для передачі їх кредитору.
Таким чином, особа має право звернутися до нотаріуса з вимогою прийняття у депозит грошових сум і цінних паперів, виключно у передбачених законом випадках, а саме:
- у разі відсутності кредитора у місці виконання зобов'язання;
- у разі ухилення кредитора від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;
- у разі відсутності представника недієздатного кредитора;
- у разі якщо сторони правочину, в тому числі і попереднього, домовились про депонування грошових сум у депозиті нотаріуса з метою виконання зобов’язань.
- якщо під час ужиття заходів щодо охорони спадкового майна нотаріусом будуть виявлені грошові суми (цінні папери), що залишилися після померлого.
Прийняття нотаріусом грошових сум і цінних паперів проводиться за місцем виконання зобов’язання за відповідною заявою заінтересованої особи (боржника) або за заявою ліквідатора громадянина-підприємця, визнаного банкрутом.
Унесення грошових сум у депозит нотаріуса проводиться будь-яким шляхом внесення переказу готівки через банки або безготівковим перерахуванням сум з рахунку особи на окремий поточний рахунок приватного нотаріуса тощо.
Для зберігання грошових сум, прийнятих у депозит державними нотаріальними конторами, в органах державного казначейства відкриваються відповідні рахунки для обліку депозитних сум.
Про надходження грошових сум і цінних паперів нотаріус повідомляє кредитора і на його вимогу видає йому належні грошові суми або цінні папери.
У свою чергу, видача з депозиту грошових сум або цінних паперів здійснюється за заявою, яку подає депонент, за заявою та рішенням господарського суду, які подає ліквідатор громадянина-підприємця.
Разом з цим необхідно звернути увагу на те, що невитребувані з депозиту грошові суми та цінні папери, що підлягають передачі фізичним та юридичним особам, зберігаються в депозиті нотаріуса протягом трьох років і після закінчення встановлених термінів їх зберігання підлягають перерахуванню до Державного бюджету України.
Отже, повернення грошових сум і цінних паперів особі, що внесла їх у депозит, допускається лише за письмовою згодою депонента.
Comments